Іконописна школа

В Монастирі Св. Онуфрія в Лаврові на Старосамбірщині  15 – 28 серпня 2011 р. проходило навчання в Літній школі українського іконопису «Відродження бойківської ікони».

«Бойківська ікона» – один із заходів у програмі фестивалю «Карпатія-2011», який уже другий рік відбувається у Старосамбірському районі на Львівщині. Школа бойківського іконопису розташовувалася у Лаврівському монастирі, який заснований як первісна чернеча оселя ще в XII ст., був одним із найбільших і найвидатніших духовних, освітніх і культурних центрів Східної Галичини.

Іконописці – люди різних уподобань, віку, життєвого і професійного досвіду – зійшлися, аби зблизитися з Богом через зображення святих ликів – у такий спосіб відбувається й переображення самої людини. Це не є лише мистецька школа, де студіюють малярські техніки, а школа образотворчого Богослов’я. Не так важливо, якими фарбами й пензликом малюються ікони, як те, що відбувається у душі іконописця, коли він зображає святих. Тому учасники школи щодня брали участь в Літургії, були занурені в молитви та духовні науки, піст і священне мовчання. Важливо виховати нову генерацію іконописців, які будуть не просто малярами (таких бригад, які розписують храми, тепер є чимало), а митцями-богословами. У школі відкриваються таланти, про присутність яких у собі люди навіть не здогадуються.

У програмі навчання – реколекції для іконописців, ознайомлення з історією Візантійського, Західноєвропейського та Українського іконопису (зокрема, Бойківщини); курс богослов'я ікони, літургіки, іконографії; практичні заняття (технологія підготовки основи, копіювання та створення  власної ікони). Учні школи відвідали експозиції ікон Національного музею ім. Андрея Шептицького, церкви-музею Св. о. Климентія Шептицького у Львові та інші старовинні церкви міста.

Міжнародна школа бойківського іконопису, яка працювала з 15 по 28 серпня, перед святом Успіння Пресвятої Богородиці представила свій освячений доробок. Це п’ять десятків ікон, створених під час навчання молодими іконописцями-аматорами з різних теренів України та Польщі (Львова, Києва, Івано-Франківська, Дрогобича, Донецька, Ґданська, семінаристи з Дрогобицької Духовної Семінарії), що малювали копії кращих зразків бойківської традиційної ікони.

Доробок учасників іконописної школи освятили у монастирській церкві св. Онуфрія, яка є найстарішою монастирською церквою в Україні. За твердженнями істориків, її збудував славетний король Лев I Данилович. Свого часу відомий митець Модест Сосенко, який співпрацював з отцями Василіянами, віднайшов на стінах церкви цінні фрески кінця XVI ст. Частина ікон подарована монастирю і Старосамбірйькій районній раді, які створюють музеї бойківської ікони.

о. Михайло Олійник ініціатор та керівник іконописної школи: «У найвіддаленіших селах нашого краю зустрічаємо давні ікони великої мистецької вартості, написані з глибоким розумінням богослов’я. На жаль сучасним українцям важко назвати іконописні школи та імена наших іконописців, бо власні майстри не популяризовані так, як це є в інших країнах. Тому мета літньої іконописної школи в монастирі Св. Онуфрія у Лаврові – вивчати здобутки вітчизняного церковного мистецтва, долучаючись до тієї традиції, яка була перервана у роки безбожницького режиму.

Іншою метою іконописної школи є духовна зустріч з Богом. Літня іконописна школа у краї, що пишається своїми 500-літніми дерев’яними церквами та образами народних майстрів, є як мистецтвознавчою, так і духовною: її учасники знайомилися з монастирським життям, беруть участь у спільних молитвах, навчаються під духовною опікою капелана о. Тараса Рисея.»

о. Тарас Рисей духовний капелан школи: «Надзвичайно важливо бачити не зовнішню, а внутрішню красу ікон. Вони створені у стані духовного зосередження, під час посту й молитви, ікони є не картиною для поверхневого споглядання, а способом спілкування людини із Богом, пізнання Бога. Саме тим вони й цінні і благословенні».

Олесь Дзиндра  ініціатор школи іконопису, засновник «Музею Ідей»:  «Вивчати бойківську ікону навдивовижу захоплююче. Малярські осередки цього краю залишили чимало шедеврів, що, на жаль, ще належно не поціновані мистецтвознавцями, котрі визнають тільки візантійський живопис. Найбагатші колекції бойківської ікони зберігаються тепер у Львівському Національному музеї, музеях Польщі, яка ще недавно називала їх «карпатськими іконами». Але нема такого народу «карпатці», є бойки, гуцули, лемки. Отож тепер все стало на свої місця: ці ікони вже визнають саме як бойківські і самобутність їх очевидна. Нам ідеться про зацікавлене вивчення цього непересічного мистецького явища. Свого часу ми збирали нікому не потрібні старовинні шедеври в бойківських селах. І я вірю, що коли у Львові нарешті постане Музей приватних колекцій, усе збережене завдяки ентузіастам етнографії та шанувальникам українського народного мистецтва відкриється у повноті своєї краси».

Тетяна Скоромна викладач літньої школи іконопису: «Школа живе одностайним духовним життям, сама територія тут до цього спонукає. Учасники школи мають за приклад бойківську ікону, вони не намагаються створити копію візантійської, російської чи західної ікони, а пробують пережити свій власний досвід створення образу. Загалом із кожним працюємо індивідуально. Учасники школи вивчають літературу й роздумують, який образ обрати до відтворення. Бойківська ікона відрізняється своєю прозорістю, світлим ґрунтом, при якому кольори зберігають свою насиченість. Тому є умова, щоб люди малювали так прозоро, як колись давні майстри. Ця прозорість створює ефект, коли світло ніби ллється із середини ікони, а не відбивається».

Тарас Кузів викладач літньої школи іконопису: Дуже важливо в наш час відновити і продовжити "нитку" розвитку українського іконопису. Саме таке завдання стоїть перед Лаврівською іконописною школою: її викладачами та учнями.Здобуття технічних малярських навиків не є метою навчання, але вивчення давньої сакральної спадщини для того, щоб на цьому фундаменті творити нову українську ікону.

Володимир Горбовий ініціатор школи іконопису і фестивалю «Карпатія» Голова Старосамбірської рай. ради: «Я вдячний усім, хто організував цю літню школу іконопису на кордоні з Європейською спільнотою країн, і тим, хто приїхав, аби зануритися у світ бойківської ікони та бойківської культури та природи. Мета нашого фестивалю – відродження автентичної культури, як матеріальної, так і не матеріальної».

Літня школа українського іконопису була зініційована о. Михайлом Олійником, головою Комісії з питань церковного мистецтва та архітектури Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, Головою Старосамбірської рай. ради п. Володимиром Горбовим, керівником львівського «Музею Ідей» п. Олесем Дзиндрою та молодими талановитими іконописцями, випускниками Львівської національної академії мистецтв Тетяною Скоромною і Тарасом Кузівим. Захід проводиться за фінансової підтримки Старосамбірської районної ради та державної районної адміністрації.

Інформація для бойків, студентів-іконописців, богословів, художників, аматорів і всіх патріотів України та зацікавлених

ЛІТНЯ ШКОЛА

 українського іконопису при монастирі Св. Онуфрія у Лаврові на Старосамбірщині

• Молитослов (Василіанку);
•  Молитовник «Прийдіте поклонімося» або інший аналогічний;
• Зошит для конспектування лекцій, ручку;
• Простий олівець, гумку;
• Можна взяти свої пензлики («білка», «колонок» або м’які синтетичні № 1,2,3,4,6, 8);